Послуги

  • трансфери до готелів, вокзалів, аеропортів;
  • послуги пасажирських перевезень;
  • індивідуальні та групові перевезення;
  • можливістю виїзду за клієнтом;
  • поїздки до баз відпочинку;
  • корпоративні і ділові поїздки;
  • екскурсійні перевезення;
  • обслуговування весіль;
  • можливе бронювання поїздок.

Манявський скит, водоспад

s640x480

Є в Карпатах такі місця, які знаходяться в значній відстані від популярних туристичних маршрутів, але при цьому заслуговують на окрему увагу. Яскравим прикладом такого унікального місця є Манявський скит.

У 25 км. від залізничної станції Надвірна Івано-Франківської області, в мальовничій ущелині Карпатських гір, розташувалося старовинне село Манява. Тут, серед карпатських сосен-смерек, на скелі над річкою стоїть старовинний монастир-скит 17 століття. Заснований він був вихідцями з Афону ченцями Йовом Княгинецький та Іваном Вишенським. Датою заснування Манявського скита слід вважати 1608 рік. Саме тоді про нього з'явилися перші згадки в літописах. Колись цей монастир підпорядковувався безпосередньо константинопольському патріарху. Свого часу тут розташовувалася велика бібліотека стародруків. Легенди свідчать, що в 30-40 роках XVIII століття сюди неодноразово наведовался легендарний ватажок гуцульських повстанців Олекса Довбуш. У 1620 р. Царгородський патріарх дарував скиту право ставролігії. У середині ХVІІ ст. в скиту перебувало до 200 ченців. Він мав у підпорядкуванні десятки монастир у Галичині, на Буковині й навіть у Молдавії. У 1612 р. в монастирі була споруджена Хрестовоздвиженська церква. Манявський скит - аскетичний чоловічий монастир східного обряду, визнана осередок духовності і культури України. Його ще називають - "Український Афон". Святе місце з цілющою, джерельною водою знаходиться у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровлюючим мікрокліматом, первісною дикою природою, поблизу с.Манява (відстань від обласного центру - 45 км). Засновником та першим ігуменом (настоятелем) монастиря був Йов (Іван) Княгиницький (1550-1621 рр..), Родом з м. Тисмениці - один з плеяди видатних представників церкви, які активно займалися богослужбовою і культурно-просвітницькою діяльністю. Разом з Іваном Вишенським та Захарією Копистенським у 1606 р. створена чернеча община.

Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами і бійницями - вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Між схилами гір, вкритих вічнозеленими смереками, з трьох сторін скит омивається водами правої притоки річки Манявку. Колись це було місце для молитви, очищення, сповіді і причастя, і паралельно надійне сховище в часи нападів кримських татар і турків. Майдан монастиря має підземні склепінчасті пивниці, справжні лабіринти з таємними виходами в гори, сполучними переходами між будівлями. У 1621 р. скит було обнесено кам'яним муром з трьома оборонними вежами. Однак під час турецького набігу в 1676 р. скит був зруйнований і відновлений лише в 1681 році. Існує припущення, що на території монастиря похований гетьман України Іван Виговський, який помер у 1664 році. Ще Манявський скит знаменитий своїм іконостасом, створеним в кінці XVII століття іконописцем ієромонахом Іовом Кондзелевича. Це велична споруда, розмірами 13 х 11метров, складається з шести рядів, в яких розміщено близько 100 ікон різних розмірів, від мініатюр до ікон величиною понад два метри. За значущістю іконостас стоїть поруч з такими ж видатними пам'ятками, як Козелецький іконостас на Чернігівщині та Сорочинський на Полтавщині. У 1970-1980 роках в монастирі були проведені значні реставраційні роботи. Після цього Манявський скит був оголошений історико-архітектурним заповідником.
На даний момент на території скиту розташований Хрестовоздвиженський монастир Української Православної Церкви Київського Патріархату. Ну а вище монастиря розташований один з найгарніше карпатських водоспадів - Манявський водоспад. Правда дістатися туди можна лише пішки, подолавши відстань близько 7 км. по гірських стежках.

Манявський водоспад

Розташований в Івано-Франківській області, біля села Манявка. Знаходиться вище Манявського монастиря, у гірській ущелині між стрімчастих скель, куди сонце заглядає дуже рідко і ненадовго.

Івано-Франківська область славиться своїми мальовничими водоспадами. Одним із найвідомиших і найпопулярніших серед туристів є Манявський водоспад, висота якого близько 18 метрів. Це справжнє чудо природи, розташоване неподалік від гірського села Манява, відомого своїм давнім монастирем – Скитом Манявським. Відстань від монастиря до водоспада – 6 км, три з яких тягнуться лісовою стежиною. Отже, чудові краєвиди і свіже повітря гарантовані кожному, хто вирішить пішки здолати цей шлях. Для всіх інших у місцевих мешканців є власний “цікавий транспорт”, який доставить всіх охочих до самого водоспаду.

Саме про Манявський водоспад впевнено можна сказати відому фразу:

“Краще один раз побачити, ніж сто раз почути”. Знаходиться він в мальовничому каньйоні, подалі від людського галасу, там де можна відчути всю силу і велич природи. Адже саме поряд із потужним каскадом води людина здатна відновити свої сили і енергетику, очистити думки.

Манявський водоспад - один із самих казкових, красивих і загадкових водоспадів Карпат. Але потрапити туди досить важко. Водоспад являє собою вражаюче видовище. Висота водоспаду близько 20 метрів, вода з нього спадає декількома каскадами. У підніжжя водоспаду - невелике дрібне озерце, у якому при бажанні можна було б викупатися. У старі добрі часи тут відбувалися язичеські обряди. І саме близькі до природи язичеські Боги нібито допомагають зберегти молодість, що уходить.

На західному березі ріки Латориця, поблизу села Старуня Івано-Франківської області, розташований єдиний в Україні діючий вулкан. Правда, вулкан цей - грязьовий. Вулкан має більше сотні мікрократерів і діє на площі в шістдесят гектарів. Остаточно ще не удалося визначити причину вивержень вулкана. Вони, як правило, відбуваються ввечері, приблизно в 6-8 годин.

Як дістатися
 Від Івано-Франківська через Лисець та Богородчани до с. Гвіздець, там звертаємо праворуч, а в с. Маркова - ліворуч.