Послуги

  • трансфери до готелів, вокзалів, аеропортів;
  • послуги пасажирських перевезень;
  • індивідуальні та групові перевезення;
  • можливістю виїзду за клієнтом;
  • поїздки до баз відпочинку;
  • корпоративні і ділові поїздки;
  • екскурсійні перевезення;
  • обслуговування весіль;
  • можливе бронювання поїздок.

Почаїв

Історія м. Почаєва бере свій початок з дуже давніх часів. Про існування тут поселень в період пізнього палеоліту свідчать дуже багато знахідок: кам'яні та крем'яні знаряддя праці, кістки, уламки зброї, залишки посуду і т.п.

Перша письмова згадка про Почаїв (1450г.) було виявлено у Кременецькому замку. А в 1569г., Після Люблінської унії, в складі Кременецького повіту Волинського воєводства село відійшло до Польщі.

З 1527 р. Почаїв належав багатим шляхтичам Гойським, з ім'ям яких пов'язана історія заснування монастиря. У 1597г. Анна Гойська передала монастиреві чудотворну ікону Божої Матері (яку їй подарував грецький митрополит), а ще подарувала землі: ліси, сінокоси, луки і поля. За її рахунок також була споруджена кам'яна церква.

На початку ХVII. в Почаєві була побудована друкарня (каталог видань) і вже в 1618г. побачила світ перша книга К. Т. Ставровецького «Зерцало богослов'я».

У 1721р. чернечий орден отців Василіан силою захопив монастир і скасував православ'я.

Після третього поділу Польщі в 1795г. Почаїв у складі Кременецького повіту Волинської губернії увійшов до складу багатонаціональної Російської імперії. Монастир все ще залишався в руках уніатів, але після польського повстання 1830-31 рр.., В 1833г. був переданий православній громаді і перейменований в Почаївську Лавру.

У XVIIIст. тут працювала друкарня, цегельний і свічковий заводи, більше десятка дрібних крамниць. Після скасування кріпацтва (1861г.), Почаїв став центром волості (у ньому тоді було майже 350 дворів і понад 1200 жителів). Дуже високо цінувалися видання Почаївської друкарні, книги були прикрашені дивовижними орнаментами та оригінальними чеканками, прекрасно виглядали і важили не один кілограм! У той час там працювали видатні гравери по міді і дереву: брати Йосип та Адам Гочемські, Никодим Зубрицький та ін За період свого існування до 1917р. в друкарні було видано понад 300 книг на різних мовах.

У жовтні-листопаді 1846р., За дорученням Київської археографічної комісії, в Почаєві перебував Т. Г. Шевченко. Тут він вивчав народний фольклор і створив чотири акварельних малюнка: «Собор Почаївської Лаври», «Почаївська Лавра з півдня», «Почаївська Лавра зі сходу», «Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври».

З різних причин в різний час у Почаєві побували вчені, історики, письменники, діячі культури: Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Михайло Драгоманов, Василь Григорович-Барський, Михайло Коцюбинський, Богдан Кістяківський, Микола Костомаров, Леся Українка та її мати Олена Пчілка, гетьман Іван Мазепа, Оноре де Бальзак, Ференц Ліст, російські самодержці: Петро 1, Олександр II, Олександр III, Микола II.

На початку ХХ ст. Почаїв, як і вся Волинь, залишався аграрним придатком Росії. Економіка розвивалася повільно, зате процвітала торгівля і дрібні ремесла. Досить часто влаштовувалися ярмарки. У містечку працювали пошта, телеграф, паровий млин.

За роки Першої світової війни Почаїв кілька разів переходив з рук в руки. Під час військових дій за 1915-1919рр. австро-угорські, німецькі і російські війська завдали значної шкоди місцевому населенню та господарству, всюди панувала розруха.

На початку вересня 1920р. Почаїв в складі Волинського воєводства знову потрапив під владу Речі Посполитої. Населення займалося землеробством і дрібними ремеслами, животіло в злиднях. Широку суспільно-просвітницьку діяльність в окрузі Кременця розвинуло товариство «Просвіта», а один з її керівників С. Жук в Почаївському кооперативному банку.

У серпні 1939р. Західна Україна була приєднана до СРСР, а з грудня Почаїв став селищем міського типу в складі Тернопільської області. Радянська влада проводила масові репресії, які зупинила почалася Друга світова війна. 30 червня 1941р. містечко було окуповано фашистами. У Почаєві був створений центр ОУН, а в травні 1942р. в кооперативному банку була навіть проведена конференція. Восени 1942р. почалося створення УПА. Перебуваючи в Кременецьких лісах, ця армія протягом усієї війни успішно воювала проти гітлерівців.

За роки окупації німці знищили і вивезли до Німеччини понад 3 тис. жителів Почаєва. А навесні 1944р. Почаїв був звільнений радянськими військами.

До 1951р. Почаїв відбудовували після війни. А за 1952-1970гг. тут були введені в експлуатацію: промкомбінат, електростанція, плодоов ощной комбінат, фабрика госптоварів, взуттєва фабрика, ремонтно-будівельні ділянки, відкрито профтехучилище. Ще побудували школу, універмаг, кінотеатр, будинок культури та майже 400 будинків.

У березні 1963р. в результаті об'єднання Кременецького, Почаївського, Шумського та Велікодедеркальского районів в один - Почаїв став містом районного підпорядкування.
Перебуваючи в мальовничому куточку на півночі Тернополиціни, маючи в своєму розташуванні такі святині, як неповторної краси Свято-Успенську Почаївську Лавру, Свято-Духівський скит, Божу гору, Джерело Святої Анни - сьогодні м.Почаїв все більше і більше привертає до себе увагу туристів.